За три роки кафе безкоштовно нагодувало 10 тис військових
В кафе «Шарм» на Полтавщині безкоштовно годують військових
Стіни кафе заклеєні грамотами, подяками та побажаннями від бійців
Кафе «Шарм» обабіч траси Київ-Харків, якою бійці їздять в АТО
Шеврони батальйонів, які залишили військові на пам'ять
Інтер’єр кафе прикрашений патріотичною атрибутикою
Кафе "Шарм" на Полтавщині пригощає українських військових та волонтерів безкоштовними обідами. Заклад розташований у містечку Чутове, обабіч траси Київ-Харків, якою бійці їздять в АТО.
Ззовні невеличке кафе ніби звичайний заклад харчування, проте всередині у ньому усе нагадує про війну, яка триває на Донбасі. Інтер'єр прикрашений прапорами з побажаннями від бійців, макетами зброї, осколками мін та "Градів". На розгорнутому на стіні державному стязі – шеврони батальйонів, які залишили на пам'ять бійці АТО.
"За два з половиною роки наше кафе безкоштовно нагодувало 10 тисяч військових і волонтерів. Коли почалася війна нам хотілося чимось підтримати хлопців, вирішили пригощати бійців кавою. Але потім зрозуміли, що військові їдуть голодні і почали годувати їх комплексними обідами, у який входили борщ, картопля, котлета, хліб і компот. Спершу це було за власні кошти, продукти приносили з дому. Але догодувалися до того, що у власниці Кафе Надії Легкобит спорожнів погріб. Тоді у нас почалася акція "підвішені обіди" - відвідувачі можуть наперед оплатити один комплексний обід для бійця.
Обіди для військових купують і українці з Канади, США та Британії. Надсилають гроші та просять аби ми пригощали хлопців чим вони захочуть. Також почали допомагати продуктами місцеві фермери. Каву в зернах для бійців, безкоштовно поставляє переселенка з Макіївки. Тож тепер годуємо військових чим вони побажають, а потім просимо їх на чекові написати подяку тим людям, які жертвують кошти. Також маємо зошит, в який кожен з бійців пишуть від щирого серця – подяки та вірші. То вже один такий списали повністю, другий закінчується", - розповідає сестра Надії, працівниця кафе Олена Кузьменко.
На прапорі на стіні, посеред сотні шевронів висить медаль "За жертовність і любов до України", якою Надію Легкобит та її родину нагородив предстоятель УПЦ КП Патріарх Філарет.
"Ось цей тубус від "Мухи" залишив нам на пам'ять козак Михайло Гаврилюк, який часто їздить в АТО. Інший тубус привезла волонтер Алла Чонгар, яка вивозить 200-их з ворожої сторони. Стяг з емблемою свого підрозділу подарували бійці 55-го окремого автомобільного батальйону "Чорний ліс", які возили вантажі в АТО та зупинялися у нас поїсти. Ми їх годували протягом року, а коли вони вже їхали на ротацію то співали тут пісні для нас. Також маємо прапор першої медроти ім. Пирогова, вони у нас часті гості. Ікону, яка на стіні, подарував львівський художник Левко Скоп. Часто заїжджав до нас батько загиблого на Майдані Устима Голоднюка. Він возить допомогу хлопцям на передову. Потім признався, що у нього жінка вагітна. Казав, коли загинув син, то зникла ціль в житті. А тут Господь подарував йому ще одну дитину".
"Якось до нас завітала прес-офіцер Аміна Окуєва з бійцями батальйону "Золоті Ворота", серед яких було багато мусульман. У них якраз проходило їхнє національне свято і ми приготували їм баранину. Вони були такі раді, аж сльози на очах вийшли".
Допомагаємо чим можемо, хай це буде тарілка борщу для солдата, але хлопці цьому дуже вдячні. Кажуть – ми як вдома побували. Навіть коли мимо проїжджають, хоч голодні хоч ситі, але зайдуть привітаються. Нам приємно. Ми сподівались, що ця війна надовго не затягнеться. Зараз вже дуже втомилися. Бувало військові заїжджали посеред ночі, вставали, готували їсти, або передавали смаколики на передову. Кафе через дорогу заробляє гроші на обідах, а наша власниця віддала весь бізнес війні. Але ми не шкодуємо. Дуже хочемо щоб війна скінчилася", - каже Олена Кузьменко.
Військові завжди потребують моральної підтримки. На війні постійний стрес, ризик та страх. Це переживає кожен наш солдат там. Але з пораненими особливо. Бо вдвічі сильніший стрес вони переживають під час поранення. Моральний тиск змінює фізичний біль і страх смерті. Тому їм потрібно приділяти більше уваги", - розповіла психолог Анна Давидова.